Кобзарева струна не вмирає
Кобзарева струна не вмирає
Тарас Шевченко… Такий великий, що бути більшим не можна. Як Україна. Як світ. Ріс безрідним сиротою, а став найріднішим усім нам з покоління і в покоління. Був кріпаком, а заговорив і показав шлях до свободи. Жив в імперії сваволі, насильства й наруги, де на всіх язиках все мовчить, а кликав порвати кайдани і йти просто, щоб не було за собою й зерна неправди. Мордувався в тюрмі народів і був свідком зречення материнської мови, культури й історії, а залишався вірним ідеалам волі й братерства, горів очисним вогнем сумління і вражав своїм запитанням, як полум’ям сорому: хто ж ми, чиїх батьків, ким і за щозакуті… Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові й честі стоїть його слово.
Про це сьогодні говорили учні Саївського НВК під час позакласного заходу «Кобзарева струна не вмирає». Звучали безсмертні слова великого Кобзаря, слухачі переймалися нещасливою долею покритки Катерини, складали рядки із віршів поета, хронологію основних подій його життєвого шляху.
Першокласники Саївського НВК також вшанували пам’ять Т.Г.Шевченка.
З метою вшанування пам'яті Т.Г. Шевченка, популяризації його творчості, залучення школярів до вивчення рідної мови, був проведений захід для учнів 1 класу.
Маленькі школярики з допомогою мультимедійної презентації мандрували сторінками творчості великого поета, закріпили знання про те, що Т. Шевченко не тільки поет, а й художник. Малята прослухали аудіозаписи віршів Т. Г. Шевченка зі збірки його перших творів «Кобзар», переглянули презентацію його картин.
Більше ніж 200 років минуло з дня народження Т. Г.Шевченка, проте й нині живе під сонцем України слово великого сина українського народу.
